Віталік Бутерін запропонував два великі оновлення Ethereum: що зміниться для EVM





Віталік Бутерін представив стратегію глибокої модернізації Ethereum, спрямовану на переробку двох ключових елементів мережі: системи зберігання даних і віртуальної машини. На його думку, саме ці компоненти створюють понад 80% усіх технічних бар’єрів.



Замість дрібних змін Бутерін пропонує радикальні кроки, які багато хто вважає надто сміливими, але які, на його думку, необхідні для повноцінної роботи «легких» клієнтів і сучасних систем доказів.



Реформа структури даних передбачає перехід від поточного шістнадцяткового дерева Меркла–Патриції до бінарного дерева станів. Така оптимізація дозволить у чотири рази скоротити обсяг передаваних даних і прискорити генерацію доказів у десятки разів.



Цей крок став розвитком ідей про «дерева Веркла», а інтерес до бінарних структур додатково зростає через потребу захистити мережу від потенційних загроз з боку квантових комп’ютерів.



Паралельно з цим Бутерін пропонує замінити нинішню віртуальну машину (EVM) на відкриту архітектуру RISC-V. План переходу поділено на три етапи: спочатку нову технологію впровадять для системних контрактів, потім користувачам дозволять розгортати на ній власні застосунки, а зрештою стара EVM перетвориться на звичайний смартконтракт, який працюватиме всередині нової системи.



Втім, ця ініціатива зустріла спротив з боку розробників Arbitrum. Вони вважають, що архітектура WebAssembly (WASM) краще підходить для довгострокового розвитку, аргументуючи це тим, що інтерфейс виконання не обов’язково має збігатися з архітектурою для створення доказів.



Важливим фактором прискорення цих реформ Бутерін називає «вайб-кодинг» — використання штучного інтелекту для написання коду. За його спостереженнями, ШІ дозволяє створювати прототипи складних оновлень усього за кілька тижнів — ще пів року тому це здавалося неможливим.



Попри ризик критичних помилок і поверховість рішень, створених нейромережами, програміст бачить у ШІ великий потенціал для посилення безпеки. Він пропонує використовувати нейромережі не лише для швидкості розробки, а й для генерації автоматичних тестів і глибокої перевірки коду на наявність уразливостей.