Витрати за криптокартками перевищили $1 млрд за місяць: як USDT і USDC переходять у повсякденні покупки

Відстежувані витрати криптокарток у липні перевищили $1 млрд і сягнули приблизно $1,04 млрд. За той самий період було зафіксовано понад 10 млн транзакцій, а понад 70% обсягу профінансували стейблкоїни USDT і USDC. Це показує, що криптовалютна картка поступово виходить із нішевого сценарію у повсякденні платежі.

Що саме оплачують через криптокартки

За даними ринку, типові категорії витрат охоплюють продукти, доставку їжі, поїздки, підписки та інші регулярні покупки. У таких сценаріях користувач не завжди думає про криптовалюту як про інвестиційний актив: для нього важливіше, щоб оплата криптовалютою працювала так само звично, як банківська картка.

Як працює криптокартка

Проста механіка така: користувач витрачає криптоактив або стейблкоїн з акаунта чи гаманця, а продавець зазвичай отримує фіат через карткову мережу. Тобто для мерчанта це виглядає як звичайна карткова операція, а для користувача — як спосіб використати USDT, USDC або інший підтримуваний актив. Базовий приклад такого продукту описаний у матеріалі Bybit Learn про картку Bybit.

Окрема роль належить стейблкоїнам. USDT і USDC прив’язані до долара США, тому їх зручніше використовувати для платежів, ніж більш волатильні активи. Якщо користувач хоче зрозуміти різницю між цими двома активами, варто почати з порівняння USDT проти USDC.

Чому цифри варто читати обережно

Попри гучний рубіж у $1 млрд, ці дані не описують увесь глобальний ринок. Відстежувані показники концентруються навколо кількох сервісів, а частина цифр базується на даних і самооцінках компаній. Тому платежі USDT і USDC через картки справді стають помітнішими, але обсяг не варто автоматично переносити на всю індустрію.

Головний висновок без перебільшення: криптокартки дедалі частіше використовують не для складних інвестиційних стратегій, а для щоденних витрат. Це не скасовує обмеження щодо доступності, комісій, підтримуваних валют і правил конкретних сервісів, але показує, що стейблкоїни поступово переходять із торгових пар у реальні споживчі платежі.